Словник української мови (1927)/витуманювати
| ◀ витуманити | Словник української мови В витуманювати |
витупати ▶ |
|
Витума́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́туманити, ню, ниш, гл. Добывать, добыть обманом. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. I. 67.
| ◀ витуманити | Словник української мови Борис Грінченко В витуманювати |
витупати ▶ |
|
Словник української мови — В
витуманювати
Борис Грінченко
1927
Витума́нювати, нюю, єш, сов. в. ви́туманити, ню, ниш, гл. Добывать, добыть обманом. (Циган) витуманив кусок сала. Рудан. I. 67.