Словник української мови (1927)/витріщати
| ◀ витріщака | Словник української мови В витріщати |
витріщатися ▶ |
|
Витріща́ти, ща́ю, єш, сов. в. ви́тріщити, щу, щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тела.