Словник української мови (1927)/витрясати

by Борис Грінченко

◀ витрюхати

Словник української мови Борис Грінченко В витрясати

витряхнути ▶

Київ: Горно, 1927

Витряса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́трясти, су, сеш, гл. 1) Вытрясать, вытрясти, вытряхивать, вытряхнуть. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а в вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому. Грин. III. 639. 2) Несов. в. Танцовать. Почав витрясати польки. Св. Л. 206.