Словник української мови (1927)/витримати

by Борис Грінченко

◀ витривати

Словник української мови Борис Грінченко В витримати

витримувати ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́тримати, маю, єш, гл. Выдержать. Не витримала… та й умерла. Грин. II. 110. Уважай на душу, аби шкура витримала. Ном. № 3895. Гаразд — коли б витримати. Ном. № 10073.