Словник української мови (1927)/витривалий
| ◀ витривал | Словник української мови В витривалий |
витривалість ▶ |
|
*Витрива́лий, а, е. 1) Выносливый, прочный. 2) Усердный, усидчивый. Сл. Нік.
| ◀ витривал | Словник української мови Борис Грінченко В витривалий |
витривалість ▶ |
|
Словник української мови — В
витривалий
Борис Грінченко
1927
*Витрива́лий, а, е. 1) Выносливый, прочный. 2) Усердный, усидчивый. Сл. Нік.