Словник української мови (1927)/витребляти
| ◀ витребити | Словник української мови В витребляти |
витрибки ▶ |
|
Витребля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́требити, блю, биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. I. 65. О. 1862. I. 64.