Словник української мови (1927)/витрачувати
| ◀ витрачений | Словник української мови В витрачувати |
витрачуватися ▶ |
|
Витра́чувати, чую, єш, витрача́ти, ча́ю, чаєш, сов. в. ви́тратити, чу, тиш, гл. 1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Єв. Мр. V. 26. Було трохи масла, та вже витратила. 2) Губить, погубить, истребить. *3) Тратить, затрачивать, потратить, расходовать, израсходовать (об энергии, механич. силе и т. п.).