Словник української мови (1927)/витрачатися
| ◀ витрачати | Словник української мови В витрачатися |
витрачений ▶ |
|
Витра́чуватися, чуюся, єшся, витрача́тися, ча́юся, ча́єшся, сов. в. ви́тратитися, чуся, тишся, гл. 1) — з чо́го. Издерживать, издержать, потратить без остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101. *2) Тратиться, расходоваться, истратиться (о тепле, энергии и т. п.).