Словник української мови (1927)/витоплювати

by Борис Грінченко

◀ витопка

Словник української мови Борис Грінченко В витоплювати

витоплятися ▶

Київ: Горно, 1927

Вито́плювати, люю, єш, сов. в. ви́топити, плю, пиш, гл. 1) Вытапливать, вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2. 2) Вытопить (жир, сало). 3) Выплавлять, выплавить (металл). 4) Перетопить всех. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває… Сорок тисяч війська витопляє. АД. I. 269.