Словник української мови (1927)/витолковувати
| ◀ витока | Словник української мови В витолковувати |
витолочити ▶ |
|
*Ви́толковувати, вую, єш, сов. в. ви́толкувати, кую, єш, гл. Раз'яснить, растолковать. Тепер я все розібрав, бо він мені витолкував. Витолкуйте мені, чого ви од мене хочете. Крим.