Словник української мови (1927)/витовкти

by Борис Грінченко

◀ витовкмачити

Словник української мови Борис Грінченко В витовкти

витока ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́товкти, вчу, чеш, гл. 1) Выдавить, *высморкаться. Витовчи ніс, бо вже було би убогому жидові помазати віз. Ном. № 11267. *2) Выдолбить (урок, молитву). Сл. Яворн.