Словник української мови (1927)/витерплювати

by Борис Грінченко

◀ витерпіти

Словник української мови Борис Грінченко В витерплювати

витерти ▶

Київ: Горно, 1927

Вите́рплювати, плюю, єш, сов. в. ви́терпіти, плю, пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпеть, стерпеть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать.