Словник української мови (1927)/витверезитися

by Борис Грінченко

◀ витверезити

Словник української мови Борис Грінченко В витверезитися

витвір ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́тверезитися, жуся, зишся, гл. 1) Протрезвиться. Ходить п'яний, не витверезився ще. Грин. II. 224. *2) Отрезвиться. Ви́тверезитися нара́з. Сразу, моментально отрезвиться. Вони витверезилися нараз. Лепкий.