Словник української мови (1927)/висходитися
◀ висхнути | Словник української мови В висходитися |
висшість ▶ |
|
*Ви́сходитися, жуся, дишся, гл. 1) Подняться (о тесте). Паляниця висходилась через міру. Н.-Лев. 2) Взойти (о растении). Висходився овсюг та инше сміття. Є. Чикал.