Словник української мови (1927)/вистігати
◀ вистіг | Словник української мови В вистігати |
вистобурчувати ▶ |
|
Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
◀ вистіг | Словник української мови Борис Грінченко В вистігати |
вистобурчувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вистігати
Борис Грінченко
1927
Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.