Словник української мови (1927)/вистругувати
◀ вистругати | Словник української мови В вистругувати |
виструнитися ▶ |
|
Вистру́гувати, гую, єш, сов. в. ви́стругати, гаю, єш, гл. 1) Выстрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.