Словник української мови (1927)/вистрибувати
| ◀ вистрибом | Словник української мови В вистрибувати |
вистригати ▶ |
|
Вистри́бувати, бую, єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать, *выделывать ногами. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20.