Словник української мови (1927)/вистрелювати
| ◀ вистрелити | Словник української мови В вистрелювати |
вистреляти ▶ |
|
Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстреливать, выстрелить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.