Словник української мови (1927)/виставити
| ◀ виставленець | Словник української мови В виставити |
виставляти ▶ |
|
Виставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́ставити, влю, виш, гл. 1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Макс. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють. Ном. № 1122. 2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками. 3) Ставить, поставить на вид. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Ном. № 13952. — пере́д о́чі. Представлять, представить на усмотрение. 4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.