Словник української мови (1927)/висота

by Борис Грінченко

◀ висолоплювати

Словник української мови Борис Грінченко В висота

висотаний ▶

Київ: Горно, 1927

*Висо́та, ти, ж. = Висо́кість. Ой летить орел та висотою, а кінь біжить та низотою. Нп.

Висота́, ти́, ж. = Висо́кість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.