Словник української мови (1927)/висмикати
| ◀ висмик | Словник української мови В висмикати |
висмикатися ▶ |
|
Висмика́ти, ка́ю, ка́єш, сов. в. ви́смикнути, ну, неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Нп. З лоба очі висмикати. АД.