Словник української мови (1927)/висипляти
| ◀ висипка | Словник української мови В висипляти |
висиплятися ▶ |
|
Висипля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́спати, плю, пиш, гл. 1) Спать, проспать известное время. День виспать, а ніч у карти програть. О. 1861. X. 151. Виспав усю ніч. Константиногр. у. 2) Только сов. в. Приобресть что спаньем. Виспав коваля і бондаря. Ном. № 11325.