Словник української мови (1927)/висвячуватися

by Борис Грінченко

◀ висвячувати

Словник української мови Борис Грінченко В висвячуватися

виселенець ▶

Київ: Горно, 1927

Висвя́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́святитися, чуся, тишся, гл. Посвящаться, посвятиться (в духовный сан). Висвятився семинарист на попи. О. 1862. I. 54.