Словник української мови (1927)/висварити
| ◀ висапувати | Словник української мови В висварити |
висваритися ▶ |
|
Ви́сварити, рю, риш, гл. Добыть с бранью.
| ◀ висапувати | Словник української мови Борис Грінченко В висварити |
висваритися ▶ |
|
Словник української мови — В
висварити
Борис Грінченко
1927
Ви́сварити, рю, риш, гл. Добыть с бранью.