Словник української мови (1927)/виріб
| ◀ вирихтувати | Словник української мови В виріб |
вирібний ▶ |
|
Ви́ріб, робу, м. 1) Изделие. Желех. 2) Свободное от работы время. Употр. в выражении: ви́робу нема́. Постоянная работа, нет свободного времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у. *3) Производство, продукция.