Словник української мови (1927)/вирячувати
| ◀ вирячкуватий | Словник української мови В вирячувати |
виса ▶ |
|
Виря́чувати, чую, єш, сов. в. ви́рячити, чу, чиш, гл. — о́чі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. I. 433.