Словник української мови (1927)/вирвати
◀ вирвання | Словник української мови В вирвати |
вирвихвіст ▶ |
|
Ви́рвати, ся. См. Вирива́ти, ся.
◀ вирвання | Словник української мови Борис Грінченко В вирвати |
вирвихвіст ▶ |
|
Словник української мови — В
вирвати
Борис Грінченко
1927
Ви́рвати, ся. См. Вирива́ти, ся.