Словник української мови (1927)/виратовувати
◀ виралювати | Словник української мови В виратовувати |
вираховування ▶ |
|
Вирато́вувати, вую, єш, сов. в. ви́ратувати, тую, єш, гл. = Вирято́вувати, ви́рятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.