Словник української мови (1927)/випіратися
| ◀ випірати | Словник української мови В випіратися |
випіритися ▶ |
|
Випіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́пертися, пруся, прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылезть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. Новомоск. у. Чи воно́ вже ви́перлося з півдня? Перешло-ли уже за полдень? Харьк. г.