Словник української мови (1927)/випікання
◀ випідпідьомкатися | Словник української мови В випікання |
випікати ▶ |
|
Випіка́ння, ня, с. 1) Выжигание. — оче́й. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей. Г. Барв. 441. *2) Выпечка (хлеба). Сл. Нік.