Словник української мови (1927)/випустіти
◀ випустити | Словник української мови В випустіти |
випустом ▶ |
|
Ви́пустіти, тію, єш, гл. 1) Опустеть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обеднеть. Вх. Лем. 398.
◀ випустити | Словник української мови Борис Грінченко В випустіти |
випустом ▶ |
|
Словник української мови — В
випустіти
Борис Грінченко
1927
Ви́пустіти, тію, єш, гл. 1) Опустеть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обеднеть. Вх. Лем. 398.