Словник української мови (1927)/випрятувати
◀ випрятати | Словник української мови В випрятувати |
випсякувати ▶ |
|
*Випря́тувати, туш, єш, сов. в. ви́прятати, таю, єш, гл. Убирать, выметать, очищать. Як пройдуть Зелені святки, то тоді випрятують із хатів і клечіння, і зілля, і траву. Крим.