Словник української мови (1927)/випровожати
| ◀ випровадити | Словник української мови В випровожати |
випродати ▶ |
|
Випровожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Випроваджа́ти. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
| ◀ випровадити | Словник української мови Борис Грінченко В випровожати |
випродати ▶ |
|
Словник української мови — В
випровожати
Борис Грінченко
1927
Випровожа́ти, жа́ю, єш, гл. = Випроваджа́ти. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.