Словник української мови (1927)/виполоч
| ◀ виполоти | Словник української мови В виполоч |
виполювати ▶ |
|
Ви́полоч, чі, ж. Неглубокая водомоина. Липовец. у.; лужа, Вх. Зн. 7; род неглубокого речного заливчика? Волч. у. Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові. Канев. у.