Словник української мови (1927)/виплюндрувати
| ◀ випльовувати | Словник української мови В виплюндрувати |
виплюнути ▶ |
|
Ви́плюндрувати, рую, єш, гл. = Ви́пліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і боже! Лебед. у.
| ◀ випльовувати | Словник української мови Борис Грінченко В виплюндрувати |
виплюнути ▶ |
|
Словник української мови — В
виплюндрувати
Борис Грінченко
1927
Ви́плюндрувати, рую, єш, гл. = Ви́пліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і боже! Лебед. у.