Словник української мови (1927)/виплакувати
| ◀ виплакатися | Словник української мови В виплакувати |
виплакуватися ▶ |
|
Випла́кувати, кую, єш, сов. в. ви́плакати, чу, чеш, гл. Выплакивать, выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.