Словник української мови (1927)/виписувати
| ◀ виписування | Словник української мови В виписувати |
виписуватися ▶ |
|
Випи́сувати, су́ю, єш, сов. в. ви́писати, шу, шеш, гл. 1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню. 2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова… згорни сей папірець у восьмеро, перев'яжи його ниткою і вкинь у воду. Это называется виписувати пропасницю. Грин. I. 255, 256. 3) Исключать, исключить из списков. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149. 4) Расписывать, расписать, украшать, украсить орнаментами — деревянный предмет, посуду и пр. при помощи красок, нарезок и пр. Шух. I. 251, 262, 294. 5) Определять, определить, назначать, назначить. Вже мені виписана по-над лугом дорога. Нп.