Словник української мови (1927)/випестити
◀ виперти | Словник української мови В випестити |
випестувати ▶ |
|
Ви́пестити, щу, стиш, гл. Взлелеять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. I. 35.
◀ виперти | Словник української мови Борис Грінченко В випестити |
випестувати ▶ |
|
Словник української мови — В
випестити
Борис Грінченко
1927
Ви́пестити, щу, стиш, гл. Взлелеять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. I. 35.