Словник української мови (1927)/випередки
◀ випереджати | Словник української мови В випередки |
виперти ▶ |
|
*Ви́передки, ів, м. мн. 1) Перегонки. Геть усі діти як подуріли: біжать та на випередки за стіл. Крим. 2) Гонки, перебежка, запуски. На-ви́передки. Взапуски. Сл. Нік.