Словник української мови (1927)/випанітрувати
◀ випаляти | Словник української мови В випанітрувати |
випанок ▶ |
|
*Ви́панітрувати, рую, єш, гл. Выискать, отыскать. Чи лихо якесь навернуло цего шандаря, — думав він, — що випанітрував циганів у такій схованці, де їх досі ніяк власть не добачала. Франко.