Словник української мови (1927)/виняти
| ◀ винянчитися | Словник української мови В виняти |
винятковий ▶ |
|
Ви́няти, ся. См. Вийма́ти, ся.
| ◀ винянчитися | Словник української мови Борис Грінченко В виняти |
винятковий ▶ |
|
Словник української мови — В
виняти
Борис Грінченко
1927
Ви́няти, ся. См. Вийма́ти, ся.