Словник української мови (1927)/винниця

by Борис Грінченко

◀ винницький

Словник української мови Борис Грінченко В винниця

винниченко ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́нниця, ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградник. Угор. 3) Мн. Ви́нниці, ць = Порі́чки. Шух. I. 109. Ум. Ви́нничка.