Словник української мови (1927)/вимірятися
| ◀ виміряти | Словник української мови В вимірятися |
вимісити ▶ |
|
Виміря́тися, ря́юся, єшся, гл. 1) Меряться на палке, поясе и пр. чья очередь. О. 1861. XI. Св. 31. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збіратися. Нп. 2) Извиняться, оправдываться.