Словник української мови (1927)/вимірати
◀ вимірання | Словник української мови В вимірати |
виміркувати ▶ |
|
Виміра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́мерти, мру, реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.
◀ вимірання | Словник української мови Борис Грінченко В вимірати |
виміркувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вимірати
Борис Грінченко
1927
Виміра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́мерти, мру, реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.