Словник української мови (1927)/вимочуватися
◀ вимочувати | Словник української мови В вимочуватися |
вимощати ▶ |
|
Вимо́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́мочитися, чуся, чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.
◀ вимочувати | Словник української мови Борис Грінченко В вимочуватися |
вимощати ▶ |
|
Словник української мови — В
вимочуватися
Борис Грінченко
1927
Вимо́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́мочитися, чуся, чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.