Словник української мови (1927)/виминати

by Борис Грінченко

◀ вимилити

Словник української мови Борис Грінченко В виминати

вимисливий ▶

Київ: Горно, 1927

I. Вимина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́м'яти, мну, неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр., овчины при обработке. Вас. 153.

II. Вимина́ти, на́ю, єш, гл. Перегонять, обгонять.