Словник української мови (1927)/вилускувати

by Борис Грінченко

◀ вилуск

Словник української мови Борис Грінченко В вилускувати

вилух ▶

Київ: Горно, 1927

*Вилу́скувати, кую, єш, сов. в. ви́лускати, каю, єш, гл. 1) Выщелкивать, выщелкать. 2) — нога́ми. Топать. І вартовий дальше ступав, вилускуючи ногами, як баба на річці праником. Лепкий.