Словник української мови (1927)/вилупати
◀ вилука | Словник української мови В вилупати |
вилупенець ▶ |
|
Вилупа́ти, па́ю, єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. I. 153.
◀ вилука | Словник української мови Борис Грінченко В вилупати |
вилупенець ▶ |
|
Словник української мови — В
вилупати
Борис Грінченко
1927
Вилупа́ти, па́ю, єш, гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. I. 153.