Словник української мови (1927)/вилатати
| ◀ вилапцем | Словник української мови В вилатати |
вилатувати ▶ |
|
*Вила́тувати, тую, єш, сов. в. ви́латати, таю, єш, гл. Накладывать, наложить заплаты. Кожуха вилатать. О. 1862. V. Кух. 34.
| ◀ вилапцем | Словник української мови Борис Грінченко В вилатати |
вилатувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вилатати
Борис Грінченко
1927
*Вила́тувати, тую, єш, сов. в. ви́латати, таю, єш, гл. Накладывать, наложить заплаты. Кожуха вилатать. О. 1862. V. Кух. 34.