Словник української мови (1927)/викінчувати
| ◀ викінчити | Словник української мови В викінчувати |
виклад ▶ |
|
Викі́нчувати, чую, єш, сов. в. ви́кінчити, чу, чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.
| ◀ викінчити | Словник української мови Борис Грінченко В викінчувати |
виклад ▶ |
|
Словник української мови — В
викінчувати
Борис Грінченко
1927
Викі́нчувати, чую, єш, сов. в. ви́кінчити, чу, чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.